- викликати
- I в`икликати
див. викликати.
II виклик`ати-а́ю, -а́єш і рідко викли́кувати, -ую, -уєш, недок., ви́кликати, -ичу, -ичеш і рідко ви́кликнути, -ну, -неш, док., перех.1) Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого-небудь, з'явитися в призначене місце. || Голосно вигукувати що-небудь. || також з інфін. Пропонувати учневі відповідати. || За допомогою оплесків, вигуків просити, вимагати виходу артиста (артистів) на сцену (для схвалення виступу або повторення його). || Зв'язуватися (по телефону, радіо і т. ін.) для якого-небудь повідомлення, розмови на віддалі.2) на що, з інфін. Пропонувати кому-небудь взяти участь у змаганні, відгукнутися на щось. || Категорично, різко пропонувати вступити в боротьбу, поєдинок.3) Призводити до чогось, збуджувати почуття, спричинятися до яких-небудь дій і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.